Написання портретів як спосіб зображення людини використовувався людством ще здавна. Проте, з часом техніка виконання портретів зазнавала значних змін через історичні тенденції розвитку людства, різноманітність традицій та поглядів як окремих людей, так і цілих націй. На противагу класичного портретного живопису виник новий вид зображення людини - карикатури, в яких відбувається свідоме жартівливе спотворення зовнішності людини.
В ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» термін «карикатура» визначено як твір образотворчого мистецтва, який є творчою переробкою іншого правомірно оприлюдненого твору, в тому числі персонажу твору або імені персонажу твору, що за своїм змістом має комічний, сатиричний характер або спрямовується на висміювання певних осіб чи подій. На жаль, зміст наданого визначення обмежується лише тими творами образотворчого мистецтва, які є творчою переробкою іншого правомірно оприлюдненого твору.
Проте карикатурне зображення людини як довільний художній жанр не завжди є творчою переробкою іншого твору. Основою при виконанні подібного виду зображень є творча праця митця. Саме його суб’єктивне сприйняття зображуваної особи, майстерність та обрання різновиду твору (наприклад, порт¬рета, шаржу, карикатури, мультиплікаційного зображення тощо) впливають на зображення.
Через це важливим постає питання того, чи слід при написанні карикатурного твору враховувати приписи ст. 308 Цивільного кодексу України у якій передбачено, що фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи.
Враховуючи, що основною метою створення карикатурного зображення є висміювання, перебільшення та загострення уваги на деяких рисах певної людини, можна зробити висновок, що за своєю природою такий твір не має на меті відтворення особистості людини в її істинному, дійсному прояві.
Зазвичай особистість зображеної на карикатурі людини залишається не ідентифікованою автором, хоча, зовнішність людини на картині все ж відображається у впізнаваній для третіх осіб формі. Відсутність реальної передачі вигляду людини та вказівки щодо її імені зумовлюють відхилення від вимоги щодо отримання згоди фізичної особи на її карикатурне зображення.
Зазначені особливості карикатури як твору мистецтва слід враховувати при розгляді спорів про порушення прав та інтересів фізичної особи її карикатурним зображенням. При розгляді таких спорів головним питанням, що викликає дискусії є визначення того, чи може особа, яку було зображено у карикатурному жанрі, вказувати, що існування такого твору є певною формою поширення інформації, що принижує честь, гідність або ділову репутацію особи та вимагати спростування таких відомостей.
В Україні у судовій практиці не вироблено єдиної правової позиції щодо захисту честі та гідності внаслідок розповсюдження карикатур. Проте, як приклад можна навести такі судові рішення.
У рішенні Господарського суду Харківської області від 01.12.2009 р.по справі № 38/159-09 предметом позову стало розміщенням у газеті «Наш город» (видавцем якої був відповідач по справі) статей, які містили вислови автора щодо діяльності КП «ДЕЗ» та його посадових осіб (позивач). Позивач просив суд зобов’язати відповідача спростувати інформацію, що опублікована в газеті «Наш город» в статтях під такими назвами «Как городские власти вырыли для купчан долговую яму» та «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю: «Чи шиють нас в дурні? Я так не бажаю!», що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача та опублікувати в газеті «Наш город» на тій же сторінці,
в тому ж обсязі, тим же розміром штрафу та таким же тиражем об’єктивну та достовірну інформацію, що стосується діяльності позивача. відповідача спростувати інформацію, що опублікована в газеті «Наш город» в статтях під такими назвами «Как городские власти вырыли для купчан долговую яму» та «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю: «Чи шиють нас в дурні? Я так не бажаю!», що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача та опублікувати в газеті «Наш город» на тій же сторінці, в тому ж обсязі, тим же розміром штрафу та таким же тиражем об’єктивну та достовірну інформацію, що стосується діяльності позивача.
Дослідивши обставини справи, суд вирішив, що оскільки такі висловлювання є оціночними та не можуть завдати моральної шкоди, як й ілюстрації до них, у позові має бути відмовлено.
Однак, згодом в іншій справі, розглянутої Кіровським районним судом м. Макіївки Донецької області по справі № 2-527-528/10 було встановлено факт порушення особистих немайнових прав позивачів шляхом поширення відповідачем недостовірної інформації, що зачіпає їх честь, гідність, принижує ділову репутацію. Зокрема, йшлося саме про карикатурний малюнок.
Позивач наполягав на неправомірному поширенні відповідачем недостовірної інформації шляхом розповсюдження карикатурного зображення у принизливій і непристойній формі з письмовим поясненням до неї «Міліціянтам у першу чергу, бо вони мене захищають від звернень громадян. Це моя платна мусорська свора» та інших образливих висловлювань, які принижують честь, гідність і ділову репутацію позивачів.
Окремої уваги потребує той факт, що кожен з позивачів по справі на той час був публічною посадовою особою, котра дбає про свій авторитет і ділову репутацію серед оточуючих. Саме тому, вони наголошували на тому, що безпідставне звинувачення їх відповідачем як фізичних і посадових осіб у скоєнні злочинів, зловживанні службовим становищем, порушенні принципів людської моралі шляхом розміщення непристойного та ганебного карикатурного зображення з коментарями принизливого й образливого змісту завдали їм моральних страждань.
У підсумку, судом все ж таки було прийнято рішення про визнання недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права – принижує честь, гідність і ділову репутацію позивачів, інформацію, поширену відповідачем у листівці з карикатурним зображенням. І хоча у своєму рішенні суд не зосередився на роз’ясненні аргументації свого рішення, вважаємо за необхідне наголосити на тому, що метою карикатурного зображення є в першу чергу саме висміювання недоліків особи, їх перебільшення, але ніяк не поширення недостовірної інформації.
Незважаючи на неоднорідну позицію судів України з приводу визнання карикатурного твору як певної форми розповсюдження інформації, що принижує честь, гідність або ділову репутацію особи, доцільність відокремлення такого виду художнього твору як окремого об’єкта авторського права та відмежування його від інших творів образотворчого мистецтва не викликає сумнівів.