У двадцять першому столітті, у зв’язку з розповсюдженням та загальнодоступністю різноманітних технічних засобів фіксації зображень, все більшої популярності набуває як мистецтво фотографування, так і повсякденна звичайна зйомка. Розміщення фотографій фізичних осіб в Інтернеті та друкованих засобах масової інформації зумовлює питання щодо правового забезпечення охорони фотозображення людини в Україні.
Зазвичай, фотографічні твори охороняються як об’єкти авторського права. Проте, звертаючись до законодавства України, слід зауважити, що Цивільний кодекс України (далі – ЦК України) та Закон України «Про авторське право та суміжні права» не надає визначення фотографічного твору, а лише відносить його до інших видів об’єктів авторського права, тим самим не характеризуючи певні ознаки та критерії необхідні для того, щоб фотографічне зображення вважалось твором мистецтва, а не буденним фото. Тому для визначення можливості охорони фотографічного твору слід звернутися до стандартних умов отримання охорони авторським правом.
При регулюванні відносин, пов’язаних зі створенням та використанням художніх творів, у законодавстві та в судовій практиці України значна увага приділяється саме об’єктивній формі вираження твору та встановленню наявності творчого характеру у праці автора. Такі ж критерії висуваються і до фотографій людей.
У деяких випадках фотографічне зображення людини може також бути зареєстроване як торговельна марка та промисловий зразок, у разі, якщо дотримано усіх законодавчих умов для отримання відповідних форм правової охорони. Так, наприклад, у 2018 році відома італійська акторка Софі Лорен зареєструвала власне зображення як торговельну марку для таких категорії товарів, як м'ясо та перероблені харчові продукти, основні харчові продукти, натуральні сільськогосподарські продукти, легкі напої, вина та спиртні напої та наступних видів послуг: реклама, бізнес та роздрібні послуги, ресторанне та готельне обслуговування.
Не слід також забувати, що фотозображення людини може отримати охорону як інформація (об’єкт інформаційних відносин) відповідно до норм ЦК України та спеціального законодавства у сфері інформації, зокрема законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних» тощо.
Режим охорони зображення людини як об’єкта інформаційних відносин може мати як приватно-правовий, так і публічно-правовий характер, наприклад, коли йдеться про охорону зображень, які перебувають у роботі адміністративних органів.
Проте, найчастіше в Україні фотографії людини визначаються саме як особисті папери. Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦК України особисті папери (документи, фотографії, щоденники, інші записи, особисті архівні матеріали тощо) фізичної особи є її власністю, а згідно з ч. 1 ст. 308 ЦК України, фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи. Отже, фотографії можуть бути складовою щоденників, приватних листів, тобто належати до особистих паперів фізичних осіб.
Як вид документа, особисті папери не обмежуються тими формами, які передбачені у ЦК України, тому до них можна віднести й інші, зокрема ті, які створені в електронній формі (фотографії у соціальних мережах, блогах, веб-сайтах тощо).
У судовій практиці в Україні існують непоодинокі випадки розгляду фотографій як особистих паперів, деякі з яких пропонуємо розглянути для з’ясування особливостей відповідного режиму охорони.
Одним із таких прикладів є Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.03.2010 р. по справі № 2-145/10. За обставинами справи, на першій сторінці газети від 07.05.2008 р. під заголовком «Тайные механизмы большого деребана» на першому плані було опубліковано фотокартку позивача (який на той час був депутатом Черкаської міської ради та головою правління ЗАТ «Експоінвест», основним видом діяльності якого є будівництво житла) із заклеєними очима. Таке ж зображення було опубліковано й на третій сторінці цієї газети. Позивач згоди на опублікування своєї фотографії в цій газеті не давав, тому вважав, що дії видавництва (опублікування його фотографії із заклеєними очима) порушують його право на особисті папери, а також принижують його честь і гідність та можуть сприяти формуванню в громадській думці уявлення про його причетність до протиправної діяльності, що також ганьбить його ділову репутацію. У частині порушення права на фотозображення позовні вимоги було задоволено як рішенням першої інстанції, так і при розгляді апеляційної та касаційної скарг. У даному випадку, суд доречно звернув увагу на неправомірне використання фотографії як особистого паперу, тому вимоги позивача було задоволено.
В іншій справі № 344/5503/14-ц, розглянутій Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області, позивачка звернулася з позовом до відповідача, посилаючись на те, що на веб-сайті Інтернет-видання Агенції новин та реклами «Надвірнянська правда» було опубліковано інформаційний матеріал під назвою «Кримінальна справа Надвірнянського відділення банку в суді, а колишній банкір у міждержавному розшуку», автором якого є відповідач по справі. Разом із опублікованим матеріалом була виставлена її особиста фотографія (яка відображає частину її приватного життя) з колишнім чоловіком без її дозволу. Доступ на веб-сайт є вільним, відповідно даний інформаційний матеріал із опублікованою інформацією прочитали не тільки члени сім’ї позивача, а й її діти, які боляче це сприйняли, а також родичі та знайомі, що призвело до формування негативного ставлення до неї серед оточуючих. Суд звернув увагу на порушення відповідачем ст. ст. 303, 308 ЦК України. Позов було задоволено, а розміщення особистої фотографії позивача визнано таким, що порушує особисті немайнові права та порочить честь та гідність. Суд зобов’язав Інтернет-видання розмістити в письмовому вигляді інформацію про те, що розміщена особиста фотографія позивачки була опублікована неправомірно, а особа, зображена на даній фотографії, жодного відношення до даного інформаційного матеріалу не має. При цьому, моральна шкода позивачки була оцінена в розмірі 6000 грн.
Наведені приклади рішень наглядно демонструють можливість захисту зображення людини, яке неправомірно використовується, як особистих паперів на підставі норм ЦК України.