Продовжуючи ознайомлення із засобами охорони прав дизайнерів на власну продукцію в індустрії моди пропонуємо розглянути авторське право як можливий інструмент належного забезпечення своїх прав.
На сьогоднішній день охорона авторських прав в різних країнах відрізняється, однак існують певні загальні принципи, які забезпечуються в усіх країнах.
Так, головною особливістю авторського права в усіх країнах є те, що авторські права виникають з моменту створення твору та не залежать від факту реєстрації прав інтелектуальної власності на твір (у нашому випадку виріб в індустрії моди) чи будь-якого іншого спеціального його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей (в Україні це закріплено в ст. 437 Цивільного кодексу України та ст. 11 Закону України “Про авторське право і суміжні права”).
Саме можливість автоматичної охорони та той факт, що термін охорони авторським правом є найтривалішим з усіх інших видів охорони прав інтелектуальної власності – строк охорони прав включає життя автора та 70 років після його смерті, є одними з головних факторів, які приваблюють будинки моди у всьому світі для охорони своїх творів авторським правом.
Що стосується видів творів, яким може бути надана охорона авторським правом, то українське законодавство надає відкритий перелік. Отже, вироби в сфері індустрії моди також можуть охоронятись авторским правом, за умови, що вони відповідають усім необхідним критеріям для отримання охорони.
Однак, постає питання, що ж таке ці критерії? Важливо запам’ятати, що правова охорона авторських прав надається не по відношенню до будь-якого твору, а лише щодо тих з них які відповідають певним обов’язковим вимогам. Ї ось головні з них:
3) наявність об’єктивної форми вираження, адже авторське право не надає охорону ідеям як таким. Кожна ідея має бути втілена на матеріальному носії для того щоб вважатись твором і мати змогу отримати охорону авторським правом. Головною метою моди є створення чогось незвичайного, саме тому можливість виникнення авторських прав на ідею могла б суперечити самій ідеології світу індустрії моди.
При цьому зазначають, що охорона не залежить від змісту твору (презюмується його відповідність нормам чинного законодавства), його завершеності або факту оприлюднення.
При цьому, в ЄС, навпаки головні ознаки яким має відповідати твір для отримання правової охорони є сформованими та чіткими. Так, твір повинен бути оригінальним та бути закріплених в тій або іншій об’єктивній формі.
І якщо із другим критерієм все має бути зрозуміло, адже це та сама ознака що й “наявність об’єктивної форми вираження” в Україні, то критерій оригінальності в ЄС розуміється в дещо іншому значенні, ніж в нашій країні. Оригінальний характер твору відповідно до законодавства ЄС передбачає, що твір не повинен бути новим, щоб вдовольнити критерію оригінальності. Для того, щоб твір був визнаним оригінальним, треба довести, що автор, наприклад, дизайнер, не копіював твір, а створив його шляхом здійснення вільного та творчого вибору, вклавши, при цьому, щось від себе. Такий підхід був прийнятий Європейським судом справедливості у справі Infopaq. Суд підкреслив, що “авторське право може застосовуватися лише до твору, який є оригінальним у тому сенсі, що він є власним інтелектуальним творінням автора”. Такий самий підхід стосується і певних частин твору, якщо вони є оригінальними.
http://chamigo.se/infopaq
Також, крім виробів в індустрії моди як таких, авторське право є корисним інструментом для охорони об'єктів, які хоч і не є творіннями індустрії моди, однак мають важливе значення для її розвитку і функціонування. Наприклад, такі твори як веб-сайти, брошури тощо, які хоч безпосередньо і не пов'язані зі створенням продуктів індустрії моди, проте є необхідними для забезпечення функціонування бізнесу.
Отже, виходячи з наведеного, авторське право може розглядати як вигідний, економічно виправданий засіб правової охорони, який можна застосувати в індустрії моди, оскільки у цьому випадку різноманітні твори мають змогу отримати охорону, тривалість прав є найдовшою порівняно з усіма іншими видами охорони прав інтелектуальної власності, а відсутність необхідності у реєстрації прав сприяє економії часу та фінансових ресурсів.
Поряд з цим, існують певні застереження, що підривають безумовну привабливість надання авторських прав на дизайни в індустрії моди, про що обов’язково згадаємо далі.