Ні для кого не секрет, що онлайн шопінг вже давно замінив усім нам звичні походи по магазинам. Проте, успіх продажу товарів онлайн, перш за все, зумовлений першочерговим вибором вигідної та ефективної моделі ведення торгівлі на просторах Інтернету. Саме тому, все більше підприємців знаходяться у пошуку того онлайн ресурсу, який дозволить їм охопити більшу аудиторію споживачів із застосуванням мінімальних технічних ресурсів.
Створення та розвиток власного веб-сайту для онлайн магазинів звичайно залишається одним із основних способів ведення бізнесу, проте все більше уваги як з боку підприємців, так і споживачів привертають маркетплейси.
Маркетплейс (від англ. Marketplace – «ринкова площа») це торговельний майданчик у мережі Інтернет, який надає послуги електронної комерції завдяки вже налагодженій системі взаємодії зі споживачами та оплати покупок шляхом здійснення онлайн платежів.
За своєю суттю, маркетплейс виступає посередником між споживачами і тими, хто пропонує свої товари або послуги на відповідному сайті. При цьому, головною особливістю маркетплейсів є те, що використовувати платформу для розміщення своїх товарів або оголошень щодо надання послуг може велика кількість підприємців. Тобто, зазвичай споживач може знайти на сайті оголошення із однаковими товарами або послугами і вже власноруч обрати найвигідніший для нього варіант, що дозволяє підвищити конкуренцію серед підприємців.
Проте, головною проблемою, з якою може стикнутись споживач при здійснені покупок на маркетплейсах залишається ризик придбання контрафактної продукції. Адже, не завжди продавці надають необхідні гарантії щодо відповідності їх продукції високій якості. Однак, хто саме несе відповідальність за продаж контрафактної продукції: третя особа, яка розмістила оголошення або сама онлайн платформ?
Для аналізу відповідної проблематики, слід звернутись до нещодавнього рішення Європейського суду справедливості C567/18 щодо відповідальності онлайн-платформ при продажі контрафактних товарів.
Так, відома компанія Coty Germany, яка випускає парфуми під торговельною маркою DAVIDOFF на підставі ліцензії подала позов проти деяких компаній Amazon: Amazon Services Europe Sàrl, Amazon Europe Core Sàrl, Amazon FC Graben GmbH, Amazon EU Sàrl щодо порушення прав на торговельну марку «Davidoff».
Ще у 2014 році Coty здійснили тестову покупку парфумів «Davidoff Hot Water EdT 60 ml» з сайту Amazon.de, внаслідок чого виявили, що на платформі продається контрафактна продукція, яка містить належну Coty торговельну марку.
Слід зазначити, що Amazon дозволяє стороннім продавцям розміщувати пропозиції щодо продажу своїх товарів у розділі «Amazon-Marketplace» на веб-сайті www.amazon.de. У разі продажу, договори щодо цих товарів укладаються між сторонніми продавцями та покупцями. Ці сторонні продавці також можуть скористатися схемою, за якою товари зберігаються на складі компаній групи Amazon.
Саме від таких сторонніх продавців Coty і придбали контрафактну продукцію. Не бажаючи миритися з підробками, вони вирішили звернутись до Amazon з письмовою вимогою щодо припинення продажу неоригінальних товарів їх продукції та розкриття даних щодо осіб продавців. У свою чергу, Amazon відмовились надати відповідну інформацію через конфіденційність таких даних.
Так, не досягнувши успіху у позасудовому вирішені конфлікту, Coty подали позов проти Amazon до суду в Німеччині щодо порушення прав на торговельну марку, при цьому, вимагаючи, щоб Amazon припинив зберігати та/або здійснювати продаж товарів фірми DAVIDOFF, якщо така діяльність не узгоджена з Coty.
У ході розгляду справи, Bundesgerichtshof (BGH, Федеральний Верховний Суд Німеччини) звернувся до Європейського суду справедливості для отримання роз’яснень, чи може факт зберігання продуктів компаніями Amazon вважатись порушенням прав на торговельну марку, як це передбачено статтею 9 (3) (b) Регламенту про торговельні марки ЄС (забороні підлягає пропонування товарів, введення їх на ринок або зберігання їх для таких цілей під позначенням, або пропонування чи надання послуг під позначенням).
2 квітня 2020 року Європейський суд справедливості виніс рішення по справі, у якому вирішив, що особа, яка від імені третьої сторони зберігає товари, які містять торговельні марки, не знаючи про порушення прав правовласників, повинна вважатися такою, що не зберігає ці товари для їх подальшого продажу або поставки на ринок у розумінні статті 9 (3) (b) Регламенту, якщо ця особа сама не переслідує цих цілей.
Отже, надавши таку вузьку відповідь на запитання німецького суду, Європейський суд справедливості по суті визнав, що дії Amazon не можуть вважатись порушенням прав на торговельну марку, адже онлайн платформа прямо не використовувала відповідну марку.
Це судове рішення має суттєво вплинути на відповідальність маркетплейсів за продаж контрафактних товарів, але як саме, зможемо дізнатись лише згодом.