НАЗВА АУДІОВІЗУАЛЬНОГО ТВОРУ
ЯК ПРЕДМЕТ СУДОВИХ СПОРІВ
Аудіовізуальний твір є сукупністю окремих творів і одночасно самостійним об'єктом авторських прав, який не тотожний сумі його складових елементів.
Така двоїста природа аудіовізуальних творів зумовлює виникнення спорів не тільки з приводу кола авторів такого твору, але й з приводу належності результатів інтелектуальної діяльності, які увійшли до складу такого твору. Ситуацію ускладнює невизначеність такого поняття, як частина твору, внаслідок чого одні елементи аудіовізуального твору охороняються як його складові частини, інші - як самостійні твори, у яких є власні автори і правовласники.
Відповідь на питання щодо кола об'єктів, які підлягають авторсько-правовій охороні в рамках аудіовізуального твору, має велике практичне значення, оскільки дозволяє організувати цивільний оборот, врегулювати відносини між усіма правовласниками та захистити права авторів.
Одним з основних елементів аудіовізуального твору, що привертає до нього увагу глядачів, - є його назва. Існує безліч різноманітних фільмів, мультфільмів та передач, оригінальні назви яких набули популярності та забезпечили успішне просування цього твору на ринку.
Спробуємо на практиці розібратись чи дійсно можливо надати охорону авторських прав на назву аудіовізуального твору та яким критеріям має відповідати такий об’єкт.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про авторське право і суміжні права» оригінальна назва твору розглядається як твір і охороняється відповідно до зазначеного Закону. Також, в пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» № 5 від 04.06.2010 року зазначено, що назва твору, фрази, словосполучення та інші частини твору, які можуть використовуватися самостійно, підлягають охороні як об'єкт авторського права тільки у тому випадку, коли вони є результатом творчої діяльності автора і є оригінальними.
Спори щодо можливості відокремлення назви як окремого об’єкта авторського права, вже неодноразово зустрічались в судовій практиці Україні.
Одним із таких прикладів є справа №910/24103/16, розглянута Господарським судом м. Києва, у якій позивач ЗАТ «Аероплан» звернувся з позовом до ТОВ «Група Рітейлу України» щодо порушення виключних майнових авторських прав на назву мультиплікаційного серіалу «Фіксики».
За обставинами справи, у одному з магазинів відповідача здійснювався продаж дитячих іграшок, на яких без дозволу правовласника було зображено персонажів мультиплікаційного серіалу «Фіксики» та використано саму назву вказаного твору. Вважаючи такі дії противоправними ЗАТ «Аероплан» у судовому порядку вимагав стягнення компенсації за порушення його виключних авторських майнових прав.
Однак, не погоджуючись із позовом, відповідач стверджував, що не існує підстав вважати назву аудіовізуального твору «Фіксики» частиною твору, яка може використовуватися самостійно. Більш того, в доданому позивачем до позовної заяви копії фіскального чеку з магазину відповідача назва проданого товару вказувалась як «Фікстікі», а оригінальною назвою аудіовізуального твору є «Фіксики». Отже, на думку відповідача, права позивача на назву, якщо вони існують, жодним чином не могли бути порушені.
Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що назва «Фіксики» може охоронятись як самостійний твір авторського права відповідно до ст. 9 Закону України «Про авторське право і суміжні права», адже вона є не тільки оригінальною, але й такою, що стала досить популярною на території України та асоціюється з конкретним аудіовізуальним твором - мультиплікаційним серіалом. Тим самим, суд задовольнив позов власника прав на оригінальний твір «Фіксики».
До схожого висновку про необхідність судового захисту авторських прав на назву твору дійшов Сихівський районний суд м. Львова у справі № 464/1834/16-ц.
Так, позивачка звернулась до суду з позовом про порушення авторського права на самостійну частину її літературного твору «КАПІТОШКА», а саме права на його оригінальну назву.
При цьому, авторські майнові права на відомий анімаційний фільм «Капітошка» належать кіностудії «Укранімафільм» (правонаступник кіностудії «Київнаукфільм»), а позивачці, у свою чергу, належать авторські немайнові права та виключні майнові права на літературний твір та його оригінальну назву «Капітошка».
У 2016 році авторці стало відомо про те, що у м. Львові знаходиться магазин, у назві якого відтворено оригінальну назву літературного твору «Капітошка» та зображення головного героя цього анімаційного фільму. Однак, авторка не давала відповідачці жодного дозволу на використання назви її твору у господарській діяльності.
Що цікаво, відповідачка визнала позов частково та не заперечувала факт використання назви «Капітошка» у своєму магазині. При цьому вона наполягала, що обираючи назву «Капітошка» для свого магазину жодним чином не хотіла порушити авторське право позивачки, адже такі дії були допущені нею з огляду на необізнаність. Одразу після зауваження представника позивачки на дане порушення, відповідачка зняла вивіску із назвою «Капітошка» з магазину.
Через визнання порушення авторських прав відповідачкою, головним питанням по даній справі залишилось визначення розміру компенсації, адже за доказами наданими позивачем (свідоцтво про державну реєстрацію авторського права на літературний твір «Капітошка» та висновок експерта), судом було визнано, що назва літературного твору позивачки «Капітошка» є оригінальною, може використовуватись самостійно, а отже має визнаватись самостійним об’єктом, який підлягає правовій охороні відповідно до ст.9 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
Таким чином, доцільність та необхідність правової охорони назви аудіовізуального твору є очевидною не тільки з точки зору забезпечення просування самого твору на ринку, але й для запобігання використання успіху твору як результату інтелектуальної праці його авторів у підприємницькій діяльності осіб, які не мають до нього жодного відношення.
Однак, дещо інший підхід до охорони авторських прав на назви аудіовізуальних творів при розгляді схожих справ демонструють суди США, оскільки на відміну від України у цій країні назви творів, як правило, не підлягають правовій охороні авторським правом.
Саме тому цікавою є справа Esplanade Productions, Inc. vs The Walt Disney Company №CV 17-02185-MWF (JCx), предметом якої став спір щодо порушення авторських прав на назву та сценарій твору.
Почалось з того, що у 2016 році The Walt Disney Company випустила в прокат мультфільм «Zootopia» («Зоотрополіс»), який мав визначний успіх у прокаті та згодом навіть отримав премію «Золотий глобус».
Дізнавшись про існування такого мультфільму, відомий сценарист Гері Л. Голдман подав позов проти The Walt Disney Company, наполягаючи на тому, що для створення своєї картини компанія вкрала сценарій до його мультиплікаційного фільму «Looney» разом із назвою до більш масштабної франшизи «Zootopia», які були подані ним до студії відповідача в минулому.
На думку позивача, сюжет мультфільму, настрій та образи головних персонажів, так само як і їх діалоги, істотно схожі із елементами його твору «Looney».
Крім того, оригінальна назва «Zootopia» була вигадана ним безпосередньо для його франшизи, і The Walt Disney Company неправомірно використала її для свого фільму. Сценарист підкреслив, що ця назва - це не просто назва, адже вона виражає тему, настрій та характер всього твору і прямо стосується сюжету.
Проте суд зазначив, що хоча назви творів дійсно є ідентичними, однак цей аргумент не є достатнім для того, щоб врятувати позов від багатьох інших недоліків.
Незважаючи на всі аргументи Гері Л. Голдмана щодо порушення прав на назву його твору, суд відмовив у задоволенні позову із зазначенням, що спроби сценариста встановити зв'язки між аудіовізуальним твором The Walt Disney Company та його власним твором були «притягнутими».